ПЕРЕВАГИ

Відмінністю утеплювача Бетоль® від альтернативних видів будівельної ізоляції є найбільш стриятлива комбінація корисних споживчих якостей - негорючості, паропроникності, невразливості до зволоження, екологічності та інших, в ряду котрих найважливіша - практично необмежений строк корисного використання.

Вказаною особливістю матеріал завдячує сировинній основі свого каркасу – портландцементу, вироби з якого, на відміну від пінополімерних чи мінераловатних утеплювачів, не руйнуються під тиском факторів оточуючого середовища.

Пористий цементний камінь Бетоль® не горить, не гниє, не злипається, не розсихається, невразливий до зволоження чи замерзання. Своєю чергою, стійкість до дії вологи, перепадів температури, сонячного опромінення тощо є запорукою незмінності об’єму і форми виробу протягом як завгодно довгого періоду часу. Інакше кажучи – протягом усього часу існування будівлі.

Слід розуміти, що незалежно від сировинної основи, будь-яка будівельна ізоляція, – це неодмінно певний об’єм повітряних порожнин в оточенні матеріальної структури, що формує твердий каркас виробу. Відтак виріб продовжує бути ізоляцією, тобто зберігати власну корисну функцію, лише доти, доки залишатиметься цілісною структура формоутворюючого каркасу. Якщо каркас з тих чи інших причин деструктує, функція порушується, або слабшає до ступеню зникнення.

Можна сперечатись, скільки часу існуватиме, або залишатиметься непорушним в умовах дії реальних експлуатаційних факторів полімерний або волокнистий каркас, але та обставина, що строки корисної дії виробів з пінопласту чи мінвати є неспівставним з строками служби утеплених ними огороджувальних конструкцій будівель, є очевидною.

Варто також зауважити, що експлуатаційна стійкість будівельної ізоляції з пористого цементного каменю не є чимось особливим в колі конструкційних будівельних матеріалів, проте вигідно вирізняє утеплювач Бетоль® серед матеріалів теплоізоляційних. Які, в істоті своїй, історично походять з інших галузей, до потреб сучасного масового будівництва є пристосованими, і не завжди вдало. 

Попри високі термоізоляційні якості спінених полімерів і технічних ват вважати їх повноцінними будівельними матеріалами не доводиться – в першу чергу через слабкість і вразливість фізичної структури (матеріального каркасу) таких субстанцій. Органічне походження, або наявність органіки у якості структуроутворюючої зв’язки виключає можливість тривалого повноцінного співіснування такого ерзац-будматеріалу у спільній конструкції з бетоном, силікатами чи керамікою. Тим більше – протягом проектних строків експлуатації будівель.

Вітчизняна мода ізолювати будинки виробами з органосинтетики лише на перший погляд є дешевим та/або економічно виправданим рішенням. Фізико-хімічна несумісність масових утеплювачів з традиційними стіновими матеріалами на зразок цегли чи бетону, по-перше, вимагає застосування дорогих модифікованих клеючих сумішей, по друге, не забезпечує надійного та тривалого зчеплення ізоляції з матеріалом кладки, по третє, спричиняє руйнацію системи внаслідок неоднакового перебігу процесів теплового розширення. Як наслідок, необхідність підтримання проектного рівня теплового опору конструкції тягне за собою необхідність її періодичних капітальних ремонтів. Вказаної проблеми не існує у випадку сировинної спорідненості ізоляційного та конструкційного шарів єдиної фасадної системи.

Застосування

Твердий плитний негорючий утеплювач Бетоль® придатний для влаштування ізоляційного шару пласких поверхонь будівель будь-якого призначення, в усіх можливих випадках необхідності їх термозвукоізоляції (утеплення), як ззовні, так і всередині приміщень.

Застосування ізоляції Бетоль® забезпечує виключний рівень теплового комфорту та ідеальний мікроклімат в приміщенні протягом усього часу існування будівлі

-    без необхідності витрат на кондиціонування та вентиляцію,
-    без ризиків, пов’язаних з оточенням життєвого простору пожежонебезпечною та шкідливою органікою,
-    без експлуатаційних проблем, що супроводжують поєднання у цілісній будівельній конструкції матеріально несумісних матеріалів з різними життєвими циклами
-    без ускладнень, викликаних поступовим нищенням ізоляційного шару у неремонтпригодній конструкції.

Негорючий неорганічний матеріал Бетоль® може бути використаний для :

  • зовнішнього утеплення стін у вигляді додаткового мурованого шару стінової конструкції під подальше оздоблення
  • утеплення з внутрішньої сторони огороджувальних конструкцій і утеплення внутрішніх несучих стін
  • застосування в якості внутрішнього ізолюючого шару в тришарових конструкціях
  • застосування в однорідних двошарових стінових конструкціях (цементний утеплювач + ніздрюватий бетон/керамічні блоки)
  • термо-, звуко- та протипожежної ізоляції огороджень в системах навісних вентильованих фасадів
  • утеплення стін "під сайдинг"
  • утеплення підлог, перекриттів і пласких дахів "под стяжку"
  • термоізоляції поверхонь балконів і терас
  • термоізоляції холодильних камер, підвальних і складських приміщень, автостоянок і гаражів, експлуатованих покрівель
  • використання в конструкціях підвісних стель
  • використання в якості термоізоляції в каркасних конструкціях
  • використання в якості наповнювача у виробництві сендвіч-панелей
  • ліквидації містків холоду на стику конструкцій
  • термозвукоізоляції перегородок

Утеплювач Бетоль® може бути застованим як в новому будівництві, так і для ремонту і теплової модернізації існуючих будівель і приватних будинків, реновації і теплової модернізації об'єктів історичної забудови міст, адаптації промислових споруд для житлових та комерційних потреб.

Вибір матеріалу Бетоль® є єдиним раціональним вирішенням у разі необхідності утеплення очевидно неремонтопридатної конструкції, на зразок тришарової “колодязної” кладки або конструкцій з цегляним та кам’яним личкуванням. Жоден інший матеріал з ряду пропонованих на ринку в якості ефективної ізоляції для масового будівництва не забезпечить виконання своєї функції протягом усього часу існування такої конструкції, - без огляду на реальні чи декларовані строки вжитку, час фізичного існування органосинтетичних виробів, тим більше повноцінного виконання ними ізолюючої функції, неспівставний з проектним строком служби конструкції. Вказане означає поступове і неухильне зниження рівня теплового захисту будинку без можливості відновлення такого захисту шляхом капітального ремонту.

ВИКОНАННЯ РОБІТ

Влаштування ізоляційного шару з матеріалу Бетоль® за складом і технологією робіт є ідентичним до використання будь-якої іншої плитної ізоляції, на зразок плит з пінополістиролу або мінвати. Спрощуючи при цьому працю виконавця за рахунок легкості обробки до будь-якого розміру і форми, підгонки під поверхню, а також природної адгезійної сумісності цементного каменю Бетоль® з традиційними стіновими матеріалами.

Робота з матеріалом у мокрих фасадних системах полягає у послідовному виконанні традиційних для таких систем технологічних операцій, зокрема очистки поверхні, грунтування, приклеювання плит ізоляції, механічного кріплення (дюбелювання), армування склосіткою та декоративного опорядження.

Поверхня армованого склосіткою шару утеплювача Бетоль® може бути декорована будь-якими сучасними оздоблювальними матеріалами і засобами, у тому числі фактурними фарбами, фактурними або вирівнюючими штукатурками з подальшим декоруванням (фактуруванням та фарбуванням), керамічною або клінкерною облицювальною плиткою. Можливе просте фарбування перетертої поверхні армуючого шару фасаду. 

Допускається експлуатація необробленої поверхні утеплювача за умови забезпечення належного водовідведення з невертикальних поверхонь будівлі або нанесення гідрофобізуючої плівки.

Утеплення фасаду ізоляцією Бетоль® є сумісним з усіма сучасними технологіями "віднесених" фасадних систем, зокрема вентильованого фасаду, навісних екрануючих систем та оздоблення кладкою з личкувальної цегли. 

ОСУШЕННЯ СТІН

Наявність зайвої вологи в будівельних огороджувальних конструкціях, незалежно від причин, інтенсивності і характеру зволоження, неодмінно спричиняє шкоду. Шкоду як самій конструкції, у спосіб її поступового руйнування, так і людині, яка піддається впливу згубних біологічних проявів сирості в помешканні. На жаль, конструктивного способу протистояти зволоженню стін, придатного для масового будівництва, людство як дотепер не винайшло.

Намагання винести так званий пункт роси за межі конструкційного шару огородження завдяки включенню до конструкції додаткового “теплішого” зовнішнього шару реалізується лише теоретично, в силу як недосконалості матеріалів і виконавства, так і примхливості відповідних процесів. Свідченням цьому численні прояви відсирівання начебто добре утеплених стін – на фоні прийнятного рівня теплозбереження.

В умовах дії численних факторів зволоження, задовільний експлуатаційний стан будівельної конструкції критично залежить від здатності цієї конструкції від надміру вологи своєчасно позбавлятись, не допускаючи накопичення. Інакше кажучи, від  можливості досягнення динамічної рівноваги між процесами зволоження і висихання її окремих шарів. Інтенсивність цих, протилежних за характером, процесів протифазно змінюється в залежності від кліматичних та експлуатаційних  умов. Відтак реального балансу між накопиченням та позбавленням від вологи конструкція досягає лише в межах періоду, протягом якого зовнішні фактори того чи іншого спрямування  припиняють свою дію, або змінюються на протилежні.

При цьому зайва (надлишкова) волога в огороджувальних конструкціях будівель присутня завжди, як і небезпека її деструктивної дії. Внаслідок цього вирішенням проблем руйнації конструктиву стін чи утворення плісняв можуть бути або надвитратні заходи на зразок ін’єктування чи дифузійного просочення органосиліконових композицій, - або створення умов для скорочення часу перебування зайвої вологи у “вразливих” шарах  конструкції - шляхом її відбору (поглинання) спеціальним вологоакумулюючим шаром.

Включений до стінової конструкції, шар з матеріалу Бетоль®, окрім функції власне термічної ізоляції, забезпечує також фукцію тимчасового акумулювання (утримання в собі)  надлишку вологи до моменту зміни зовнішніх (атмосферних) умов. Ізоляційно-вологоакумулюючий шар поглинає зайву вологу з конструкції в умовах перезволоження, та позбавляється від неї (висихає) в часі зміни зовнішніх умов. Як наслідок, вразливі елементи конструкції (кладка та опорядження) уникають раптового перезволоження, одночасно знаходячись у режимі постійного підсушення.

Зазначений спосіб захисту будівельних конструкцій від зволоження - шляхом балансування зволоження і висихання з застосуванням механізму тимчасової акумуляції надлишків вологи исторично вважається найбільш дієвим, є органічним чинником стійкості і збереження стародавніх будівель, і втратив своє значення в сучасних умовах виключно в зв’язку з відсутністю матеріалу з необхідними фізічними даними, за способом отримання і вартістю придатного для застосування у масовому будівництві.   

Зневоложуюча дія матеріалу Бетоль® корисна як для нового будівництва - матеріал запобігає надмірному зволоженню ізольованих ним конструкцій, так і у разі капітального ремонту (термомодернізації) існуючих будівель, з відповідним набором ускладнень. Здатність поглинання ізоляцією Бетоль® зайвої вологи з оточуючих шарів конструкції сприяє їх поступовому осушенню, тобто усуненню передумов промерзання чи цвілі.

Жоден інший матеріал з ряду існуючих на ринку будівельних утеплювачів, незалежно від рівня ефективності у забезпеченні власне термоізоляційної функції, не в стані запобігти руйнівній дії вологи в ізольованій ним конструкції. Тим більше врятувати вже уражену пліснявою чи грибком стіну. Причини щоразу різні, від власної гідрофобності ізоляції (пінополімери, піноскло) до її нищення під дією вологи (технічні вати), але наслідок один – волога безперешкодно “працює” там, де не слід, створюючи проблеми користувачеві будівлі.  

Загалом, ізоляція проблемної у вищеописаному відношенні конструкції матеріалом Бетоль® стає чи не єдиним засобом позбавлення проблеми.

Рекомендуємо!

Утеплення зсередини

Незважаючи на очевидну перевагу способу утеплення, що передбачає влаштування ізоляційного шару ззовні будівлі, існує достатньо обставин, за яких зовнішнє утеплення існуючого об'єкта є неможливим або недоцільним. Зокрема, у випадку необхідності збереження зовнішнього вигляду будинку, або потреби утеплення окремих приміщень, або частини приватних помешкань у багатоповерховому будинку. Утеплення з внутрішньої сторони огороджувальної конструкції є безальтернативним для об'єктів історичної забудови, цінних у архітектурному чи художньому відношенні.

Розповсюдженою проблемою з точки зору зайвих енерговитрат є приміщення, що впродовж доби використовуються періодично, такі як школи, садочки, установи, храми та інші подібні споруди. З одного боку, існує доцільність знижувати потужність їх опалення протягом більшої частини доби з відповідною економією коштів, з іншого - такі приміщення потребують щоденного швидкого нагрівання перед використанням за призначенням.

Рішенням, яке дає можливість зберегти оригінальний фасад, вирішити проблему утеплення мешканцями стін своєї квартири в індивідуальному порядку, а також забезпечення швидкого нагрівання колективних приміщень, є улаштування теплоізоляційного шару стіни зсередини приміщення.

Проблема, однак, полягає в тому, що далеко не будь-який матеріал з ряду так званих ефективних утеплювачів надається для застосування у подібний спосіб. Подавляюча більшість з них, зокрема пінополімерів різного роду і племені, є неприйнятними для близького оточення людини з міркувань безпеки для здоров'я чи санітарних норм, деякі не витримують критики з точки зору пожежної безпеки, деякі псуються під дією зволоження тощо. В свою чергу матеріали, що позбавлені згаданих недоліків, на зразок суцільно паронепроникного піноскла, перешкоджають вологообміну, наслідком чого є необхідність влаштування в приміщеннях додаткової примусової вентиляції.

Практично безальтернативним, та водночас ефективним рішенням для випадку необхідності влаштування ізоляційного шару зсередини приміщення є застосування виробів з високопористих штучних цементних та силікатних каменів на зразок цементного каменю Бетоль® - екологічно нейтрального матеріалу з високими показниками паропроникності та теплового опору. Такий матеріал, внаслідок особливостей своєї фізичної структури, посідає унікальну здатність - поглинати водяну пару з приміщення, та повертати її надлишок зворотньо без негативного наслідку у формі конденсації вологи всередині ізоляційного шару (або на стику між утеплювачем та стіною). Таке своєрідне дихання є процесом безперервним, при цьому уникнути небажаної конденсації дозволяють два фактори: капілярна структура каркасу (твердої фази) матеріалу, яка уможливлює вільне переміщення пари в обох напрямках, та здатність матеріалу до нагрівання та акумулювання тепла з приміщення - що не допускає настання умов для конденсації.

Утеплювач Бетоль® є прикладом матеріалу, який одночасно надається для влаштування як зовнішнього, так і внутрішнього шару теплової ізоляції будівлі. Понадто, додатковою перевагою його застосування всередині приміщення є природна здатність балансування вологості повітря, що, в комплексі з бактерицидними властивостями матеріалу, створює у приміщенні сприятливий мікроклімат.

Утеплення неремонтопридатних конструкцій

Матеріал Бетоль® може бути успішно застосовано для термозвукоізоляції будівель у звиклий для споживача спосіб, тобто в якості зовнішнього ізоляційного шару фасадної конструкції, але не тільки

Ізоляція Бетоль незамінна у випадку, коли утеплювач є внутрішнім шаром тришарової огороджувальної конструкції. Тобто у разі неможливості тимчасового демонтажу одного з зовнішніх шарів з метою заміни спрацьованого шару ізоляції без руйнування самої конструкції - наприклад, у разі оздоблення фасаду будинку личкувальною цеглою.

Слід розуміти, що незалежно від реальної тривалості строку служби пінопласту чи технічної вати, такий строк у будь-якому випадку залишається неспівмірним з планованим строком експлуатації будинку. Що означає, що неремонтопридатна з точки зору заміни ізоляції конструкція рано чи пізно залишиться і без теплозахисту, і без можливості його відновлення.

Для споживача, який розуміє значення цієї обставини, вибір невеликий. Можна свідомо погодитись з неминучою втратою будинком належного теплозахисту, після того, як "утеплювач" з нетривкого пакувального матеріалу перетвориться в порох. Можна не перекладати проблему на майбутнє, або на дітей, і використати в якості ізоляції повноцінний будівельний матеріал на зразок Бетолю, який працюватиме на теплозахист будинку протягом усього часу його існування.

Слід усвідомлювати, що будь-який елемент будівельної когструкції, незалежно від його функції, є об'єктом тривалого використання. І строк його фізичного існування (життєвого циклу) не має самостійного значення, якщо такий строк неспівмірний із строком експлуатації самої конструкції. В кожному випадку неспівмірності цих строків конструкція або втрачає одну з необхідних функцій, в даному випадку функцію належного теплового опору, або підлягає капітальному ремонту з метою її відновлення. Споживач, який вкладає кошти в так зване утеплення з метою додаткового термозахисту будівлі, розраховує на їх окупність шляхом зменшення енерговитрат. І якщо період окупності витрат з "утеплення" є тривалішим, аніж строк повноцінного корисного існування "утеплювача", мета економії просто не досягається.

Окрім того, більшість масових "утеплювачів" з теоретично високою ізоляційною здатністю у стані знаходження на полиці будівельного супермаркету, невпинно втрачають цю головну корисну функцію у стані експлуатації, просто в силу фізичної нестійкості до дії реальних експлуатаційних факторів. Це означає, що первинне значення показника теплопровідності в сухому стані (відомої усім "лямбди"), застосоване з метою проектного розрахунку, вирушить у напрямку поступового знецінення безпосередньо з початком експлуатації будівлі.

Усе це вимагає від споживача або байдужості до наслідків своєї інвестиції, або прискіпливих техніко-економічних розрахунків, або вибору ізоляції, яка є повноцінним будівельним матеріалом в сенсі відповідності проектним строкам експлуатації будівель.

Утеплення будівель періодичного використання

Трапляються випадки, коли фасадне утеплення, попри його начебто безальтернативність, є економічно недоцільним. Зокрема у разі, коли приміщення будівлі використовуються періодично, або протягом світлого (робочого) часу доби. Прикладами такого періодичного використання є приміщення будинків публічного вжитку, забезпечення комфорту перебування в яких, а отже і необхідність їх нагріву вимагаються від часу до часу, і не завжди передбачувано.

Майже неодмінною особливістю публічного характеру будівлі є значний внутрішній об'єм її приміщень. Як наслідок – величезні енерговитрати на підтримання в них сталого температурного мінімуму. Навіть якщо необхідність забезпечення комфортної температури перебування людини виникає не завжди, з огляду на періодичність користування такою будівлею, обігрів необхідний хоча б для недопущення переохолодження (промерзання) її огороджувальних конструкцій.

Сама по собі фасадна, чи будь-яка інша ізоляція не є джерелом тепла, а лише засобом його зберігання. Відтак в ситуації відсутності необхідності постійного обігріву будівлі або його неефективності, або надвисоких витрат на такий обігрів тощо капіталовкладення в зовнішню фасадну ізоляцію не мають сенсу. Що ми і спостерігаємо на прикладі більшості храмів, залів, клубів, складів і тому подібних споруд, утеплювати які, попри явний дискомфорт перебування працівників чи відвідувачів, ніхто не збирається.

Ідентична проблематика характерна також для більш соціально значимих об'єктів на зразок шкіл чи садочків, обігрів яких не припиняється цілодобово лише для того, аби відвідувачі могли відчути його ефект у часі відвідування.

Відбувається усе це не в останню чергу внаслідок відсутності ефективного і безпечного технічного рішення для ізоляції публічних приміщень зсередини. Оскільки така ізоляція вимагала б одночасно :

  • абсолютної пожежної безпеки
  • екологічної бездоганності
  • байдужості до зволоження і його руйнівних наслідків

та при цьому дозволила б :

  • нагрівати лише повітря в приміщенні без необхідності прогріву огороджень
  • вмикати джерела обігріву за принципом «тут і зараз»
  • нехтувати інерційністю процесів нагріву і охолодження, досягаючи миттєвого корисного ефекту.

Усе це виявляється можливим завдяки влаштуванню ізоляційного шару на межі між штучно нагрітим приміщенням, і його холодною стіною, спеціально прогрівати яку немає сенсу. Інакше кажучи, у той час як в традиційних фасадних системах стіна захищається від охолодження, в системах внутрішнього утеплення вона ж захищається від нагрівання, але в обидвох випадках сенс ізоляції – влаштування бар'єру між середовищами з метою недопущення між ними марнотратного теплообміну. У підсумку бажаний санітарний ефект досягається меншим коштом.

Проблема лише в тому, що традиційна будівельна ізоляція на зразок пінопластів чи волокнистих ват з різних причин, але однаково не годиться для застосування зсередини приміщення. Через що описане рішення практично не застосовується, як воно того заслуговує. Для його ефективного і безпечного застосування ізоляційний матеріал повинен володіти одночасно трьома якостями – бути екологічно бездоганним, паропроникним і не боятись вологи.

Саме таким є утеплювач Бетоль – легкий пористий цементний камінь, який ізолює нагрітий внутрішній простір приміщення від його холодної стіни, не створює проблем з запарюванням і не вимагає влаштування спеціального вологозахисту. Можливість влаштування внутрішнього утеплення на його основі радикально розширює спектр доступних рішень з термомодернізації проблемного соціального фонду, і заслуговує на увагу осіб, відповідальних за його утримання та експлуатацію.

Рекомендуємо!